У підручнику для українських школярів написали, що Шевченко виступав за "Ювентус"

Автори підручника з всесвітньої історії за 11-й клас для українських школярів припустилися жахливої помилки. Керманич "синьо-жовтих" може дізнатися дещо нове про свою кар'єру.

У розділі "Участь України в міжнародних спортивних змаганнях" вони написали, що нинішній головний тренер збірної України Андрій Шевченко був гравцем італійського "Ювентуса", а не "Мілана", повідомляє ТСН.

 

Підручник був випущений в 2019 році видавництвом "Генеза" під авторством Тетяни Ладиченко.

 
фото: трибуна

Шевченко виступав за "Мілан" від 1999 до 2006 року, а також від 2008 до 2009-го. У першому ж сезоні після переходу з "Динамо" Андрій забив за "россонері" 24 голи в Серії А, ставши найкращим бомбардиром і найкращим легіонером ліги.

Всього за італійський клуб український форвард зіграв 322 матчі у всіх турнірах, в яких забив 175 голів. У 2003 році Андрій виграв з "россонері" Лігу чемпіонів, а в 2004-му став володарем "Золотого м'яча".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.