Спецпроект

Українці в Сан-Антоніо просять підтримати звернення про визнання Голодомору геноцидом

Неприбуткова організація «Українське Сан-Антоніо» (місто Сан-Антоніо, штат Техас, США) працює над питанням офіційного визнання факту Голодомору 1932-1933-хх років в Україні місцевими урядами США і просить українську спільноту про підтримку.

Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці організації "Українське Сан-Антоніо" (Ukrainian San Antonio).

 

Як зазначається, "Українське Сан-Антоніо" співпрацює із Американським комітетом з поінформованості про Голодомор-геноцид в Україні (U.S. Committee for Ukrainian Holodomor-Genocide Awareness) над питанням офіційного визнання факту Українського Голодомору 1932-1933-хх років місцевими урядами США.

"Геноцид радянської влади, від якого невинно померли мільйони українців, має жити в пам'яті та історії людства! Ми звернулись до уряду міста Сан-Антоніо, штат Техас, з петицією щодо прийняття прокламації про офіційне визначення Голодомору 1932-1933-хх років як геноциду українського народу.

Tекст прокламації є на нашому офіційному вебсайті. Але наш голос не має бути поодиноким! Українців в нашому місті є чимало, і місцевий уряд повинен також почути голос кожного з Вас!", - зазначили в організації.

У зв'язку з цим українці в Сан-Антоніо просять допомоги в цьому проєкті. "Для цього потрібно звернутися до вашого представника в місцевій раді www.sanantonio.gov/Council з проханням підтримати Proclamation of 87th Anniversary of the Ukrainian Genocide - Holodomor – of 1932-1933", - зазначили в організації.

Крім того, українці з Сан-Антоніо проведуть 28 листопада меморіальний захід з вшанування пам'яті жертв Голодомору.

"Щороку в четверту суботу листопада українці у всьому світі збираються разом, щоб вшанувати пам'ять жертв геноциду голодом в Україні, створеного радянським урядом у 1932-33 рр., через який щодня гинули 28 000 людей. Цьогоріч "Українське Сан-Антоніо" об'єднався з Американським комітетом з поінформованості про Голодомор-геноцид в Україні для презентації історії Голодомору та єднання з іншими українськими громадами у всьому світі, аби вшанувати пам'ять жертв", - йдеться у повідомленні на сайті організації.

Захід відбудеться за адресою: 3630 Hunters Circle St.San Antonio, TX 78230. Початок о 18:00.

"Це важлива подія для нашої громади. Ми ніколи не повинні забувати невинних жертв цього геноциду і ми ніколи не повинні забувати цього жахливого злочину тоталітарного радянського режиму – штучного голоду, щоб заморити українців до смерті", - зазначили в організації "Українське Сан-Антоніо".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.