У проєкті бюджету-2021 нема коштів для Архіву національної пам’яті

Цієї весни в Архіву національної пам'яті вже забрали 58 млн грн на перший етап реконструкції – ці гроші пішли у фонд боротьби з коронавірусом

Про це повідомляє архів на своїй сторінці у Фейсбуці.

Нещодавно Кабінет Міністрів ухвалив проєкт Закону "Про Державний бюджет України на 2021 рік". У проєкті коштів, виділених на реконструкцію Архіву національної пам'яті немає. Передбачені лише капітальні видатки у розмірі 9,3 млн грн – вони виділені спільно на Архів національної пам'яті та Музей Революції гідності.

 

Такий стан справ викликає у співробітників Архіву велике занепокоєння та навіть ставить під питання створення та існування Архіву національної пам'яті – інституції, яка планує за два роки зібрати та відкрити доступ до 4 млн історичних документів колишніх радянських спецслужб.

ГДА УІНП та Український інститут національної пам'яті подавали до Міністерство культури та інформаційної політики України пропозиції до бюджету у розмірі 350 млн грн. 

У свою чергу міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час презентації проєкту реконструкції Архіву національної пам'яті 17 липня підтримав створення найсучаснішого архіву в Україні.

Поки що це лише проєкт бюджету. Голосування за нього у першому читанні має відбутися за кілька тижнів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.