Ляльки, гноми та солдатики: у Луцьку відкрили музей іграшок. ВІДЕО

У Луцьку в приміщенні Волинського Національного Університету відкрився музей іграшок. У його колекції вже понад 100 експонатів, - розповів хранитель музею Андрій Здіховський.

Про це повідомляє Суспільне. Волинь.

 

Хранитель розповів, що експонати у вітринах поділені за віковим періодом. У першому стенді – забавки для немовлят, у другому – для малюків після 3 років, третій стенд представляє іграшки, якими гралися дошкільнята.

Нині, один з найстаріших експонатів музею – дитячий візок 1971 року випуску. Поміж собою музейники називають експонат "професорською коляскою". Візок до університетського музею приніс доктор педагогічних наук Олександр Семенов:

"На ньому їздив я, цей візочок використовувався, щоб возити якісь мішки з картоплею, так як в кожній родині, знаєте, мішок цукру на цьому візочку дуже гарно тримається. На ньому збереглася дуже добре етикетка виробника".

Через карантин музей поки не відкрили для усіх охочих побачити іграшки. Експонати поки вивчають студенти вишу.

Музейники планують зібрати ще експонати різних історичних періодів і реставрувати частину іграшок, які уже є в експозиції. Лучан просять допомогти знайти іграшки, яких поки бракує на поличках.

"Дуже чекаємо на старі ялинкові прикраси, триколісні велосипеди, автомобілі, які мають історію, м'яч, яким дитина гралася", - розповів хранитель.

Також музейники просять відгукнутися і допомогти розширити експозицію і волинських народних майстрів. У майбутньому планують облаштувати окрему поличку з іграшками поліського регіону, які виготовлені з природних матеріалів.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.