Сенсаційна знахідка під «Софією»: археологи знайшли жіноче поховання віком 2500 років. ФОТО

На території Софійського собору археологи знайшли на глибині два метри залишки жіночого поховання, а також бронзову шпильку.

Неподалік від північно-західного кута Софійського собору археологи знайшли на глибині два метри залишки жіночого поховання, а також елементи прикрас. На сьогодні це найдавніша археологічна знахідка на території "Софії Київської". Про це повідомив дослідник Ігор Полуектов.

 
Бронзова шпилька V – IV cт. до Р.Х.

За його словами, раніше вважали, що Софія була заснована на пустому місці, але розкопки під керівництвом археолога Тимура Бобровського, які ведуться з 2018 року, виявили зовсім нову інформацію.

 

Так, за 27 метрів від північно-західного кута Софійського собору утворилось провалля землі. Зруйновану ділянку планували обстежити та укріпити. На глибині два метри дослідники натрапили на залишки інгумаційного жіночого поховання.

Від нього залишилися лише нижні кінцівки, а на кістках тазу похованої, біля правого стегна, збереглася бронзова шпилька у вигляді пастушого посоху.

Знайдена шпилька і, відповідно, саме поховання, попередньо датуються V – IV cт. до Р.Х. Знахідку археологи атрибутували з племенами підгірцівсько-милоградської культури, ареал поширення якої охоплював Верхнє Подніпров'я, північну частину сучасної України до річки Стугна і Південного Бугу.

 

Ще археологи знайшли заготовку для печатки другої половини XIV ст. За словами Ігоря Полуектова, печатка була пов'язана з Київською митрополією при Софії Київській.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.