Туристка повернула до Помпеїв вкрадені 15 років тому артефакти

Мешканка Канади повернула пʼять артефактів, які вона вкрала в Помпеях у 2005 році, заявивши, що їй не щастить.

Про це повідомляє CNN.

 

Жінка відправила дві білі мозаїчні плитки, два шматки амфори і шматок керамічної стіни в Археологічний парк Помпеїв разом із листом, в якому поянила своє рішення.

"Я хотіла отримати шматочок історії, який не можна було купити", — написала жінка й додала, що тоді вона була "молода і тупа".

Після повернення до Канади, за її словами, вона двічі перехворіла на рак грудей, а її родина постійно стикалася з фінансовими труднощами.

"Я взяла їх, не думаючи про біль і страждання, які ці бідні душі відчули під час виверження Везувію, та про їхню жахливу смерть. Я шкодую, будь ласка, вибачте мене за цей жахливий вибір. Нехай їхні душі спочивають із миром", — написала вона.

За словами представника парку, за минулі роки близько сотні відвідувачів повернули невеликі артефакти, такі як мозаїчна плитка і шматочки гіпсу, які вони вкрали під час відвідування Помпеїв.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.