Туристка повернула до Помпеїв вкрадені 15 років тому артефакти

Мешканка Канади повернула пʼять артефактів, які вона вкрала в Помпеях у 2005 році, заявивши, що їй не щастить.

Про це повідомляє CNN.

 

Жінка відправила дві білі мозаїчні плитки, два шматки амфори і шматок керамічної стіни в Археологічний парк Помпеїв разом із листом, в якому поянила своє рішення.

"Я хотіла отримати шматочок історії, який не можна було купити", — написала жінка й додала, що тоді вона була "молода і тупа".

Після повернення до Канади, за її словами, вона двічі перехворіла на рак грудей, а її родина постійно стикалася з фінансовими труднощами.

"Я взяла їх, не думаючи про біль і страждання, які ці бідні душі відчули під час виверження Везувію, та про їхню жахливу смерть. Я шкодую, будь ласка, вибачте мене за цей жахливий вибір. Нехай їхні душі спочивають із миром", — написала вона.

За словами представника парку, за минулі роки близько сотні відвідувачів повернули невеликі артефакти, такі як мозаїчна плитка і шматочки гіпсу, які вони вкрали під час відвідування Помпеїв.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.