Офіс Президента відреагував на рішення суду у справі книги про Стуса

В Офісі президента заявили, що взяли до відома рішення Дарницького районного суду Києва щодо книги "Справа Василя Стуса", яке зобов’язує автора книги Вахтанга Кіпіані видалити згадки про тодішнього адвоката поета, а нині голову політради ОПЗЖ Віктора Медведчука

У заяві, опублікованій на сайті Президента йдеться про таке: "Взяли до відома рішення Дарницького районного суду міста Києва щодо книги "Справа Василя Стуса". Також взяли до відома заяви автора книги Вахтанга Кіпіані та представників видавництва про намір подати апеляцію. Це щонайменше свідчення того, що суспільство готове відстоювати свої права".

 

В ОП "здивовані деякими формулюваннями у вказаному рішенні". Проте незалежність судової гілки влади не ставиться під сумнів. 

Там також вважають "дивними" визначення Медведчука як "персонажа твору", оскільки він був учасником судового процесу над поетом. Це підтверджують матеріали кримінальної справи. 

"Отже, саме за цією логікою книги, Медведчук В. В. є учасником справжнього процесу, який мав місце в історії, а не просто "персонажем твору". Поведінка учасника проаналізована виключно на підставі документально зафіксованих фактів, які не є продуктом літературної творчості авторів і літературною вигадкою", – заявили в Офісі. 

Окрім того, там нагадали, що цензура в Україна заборонена у будь-яких проявах, а опрацювання матеріалів історії не мають обмежуватись через емоції чи статус учасників подій. 

"Закликаємо всіх громадян мати сміливість чесно дивитися на події минулого нашого народу та дії або бездіяльність окремих осіб", – підсумували в Офісі президента. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.