Спецпроект

Міська влада Сан-Антоніо визнала Голодомор геноцидом

Міська влада американського міста Сан-Антоніо, штат Техас, схвалила петицію, подану неприбутковою організацією "Українське Сан-Антоніо" (Ukrainian San Antonio), щодо прийняття прокламації про офіційне визнання Голодомору 1932-1933-х років як геноциду українського народу.

Про це йдеться на сторінці "Українське Сан-Антоніо" організації у Фейсбуці.

 

Також уряд американського міста проголосив 28 листопада датою Пам'яті жертв Голодомору у Сан-Антоніо.

"В цей день (28 листопада – ред.) "Українське Сан-Антоніо" (Ukrainian San Antonio) разом з Американським комітетом з поінформованості про Голодомор-геноцид в Україні (U.S. Committee for Ukrainian Holodomor Genocide Awareness) та Українсько-американським товариством Техасу (Ukrainian American Society of Texas), а також спільнотами українців по всьому світу, проведуть заходи, присвячені вшануванню пам'яті жертв Голодомору!", - йдеться у публікації.

Як повідомляється на сторінці заходу у Фейсбуці, дана подія є важливою для української громади. Його метою є об'єднати громаду та підвищити обізнаність про Голодомор серед широкої громадськості Сан-Антоніо.

"Ми ніколи не повинні забувати невинних жертв цього геноциду і ми ніколи не повинні забувати цього жахливого злочину тоталітарного радянського режиму – штучного голоду, щоб заморити українців до смерті", - зазначили в організації.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.