На Херсонщині після реконструкції відкрили садибу-музей Остапа Вишні

Колишня дача письменника у селі Кринки Олешківського району знову прийматиме відвідувачів. Урочисте відкриття музею-садиби Остапа Вишні після реконструкції відбулося цими вихідними.

Про це повідомляє кореспондент Depo.Херсон.

 

Останні роки життя класика української сатири Остапа Вишні були міцно пов'язані з Херсонщиною, а саме із затишним селом Кринки, де відпочивав та працював письменник. "Хто у Крим, а я – в Кринки", – здається, цю цитату з "Мисливських усмішок" в Кринках знають всі.

Після смерті Вишні в його будиночку в Кринках був відкритий музей, який в останні роки геть занепав. І ось тепер вибудуваний заново.

Будинок трохи змінив розташування, але є точнісінькою копією дачі Вишні. Його споруджали за фото і кресленнями, які збереглися.

Усередині – експозиція, присвячена письменнику.

Ініціювала відновлення садиби депутат Казачелагерської сільської ради Наталія Ільїна. Профінансував київський підприємець Сергій Одарич. Кошторис проєкту становив півтора мільйона гривень.

Музей було відкрито до 131-ої річниці з дня народження класика.


Більше фото за посиланням.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.