Архів національної пам'яті підписав договір з Історичним архівом державної безпеки Угорщини

Архів національної пам’яті поступово налагоджує міжнародну співпрацю

У рамках домовленостей інституції розвиватимуть співпрацю, обмінюватимуться практичним досвідом, інформацією та копіями документів. Це надасть українцям ще більше можливостей для вільної роботи з іноземними архівами.

"Перший договір про співпрацю, підписаний з Історичним архівом державної безпеки Угорщини, став логічним продовженням минулорічної поїздки до Будапешту. На черзі підписання ще декількох договорів з подібними інституціями країн Центральної та Східної Європи", - каже директор Архіву національної памʼяті Ігор Кулик.

Підписання договору свідчить про те, що Архів національної пам'яті долучається до європейської сім'ї архівів, плануючи у найближчому часі здійснення обміну електронними копіями документів, видання книг та проведення спільних заходів, які будуть цікаві для обох країн.

"Вивчення історії періоду до 1990 року досі стикається з багатьма складнощами, тому наш архів намагається співпрацювати з усіма партнерами, які зберігають документи про спільне минуле наших народів, - говорить директор Історичного архіву державної безпеки Угорщини Чех Герге Бендегуз. - Я, як генеральний директор Історичного архіву державної безпеки Угорщини вважаю надзвичайно важливою співпрацю з Архівом національної пам'яті України у процесі вивчення документів, обміну копіями та створення спільних публікацій."

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.