У Києві відкрили виставку про Великий герб України

У Національному художньому музеї України розпочався виставковий проєкт: «Знак Соборності. Великий герб України: від Нарбута до Якутовича».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, виставку присвячено столітній традиції Великого герба України.

 

"Експозиція виставки розташована у двох залах. Ця архітектура виставки найкраще підкреслює концепцію і власне будову цієї виставки. Вона включає два "розділи".

Одна зала присвячена історичним витокам державних емблем, які в різний час вже відігравали роль державних. Друга частина цієї експозиція – пов'язана з історією власне Великого герба України", - сказав куратор виставки, історик, фахівець з геральдики та вексилології Юрій Савчук.

За його словами, експозиція виставки сформована з близько 60-ти артефактів, третину з них представлено для публічного огляду вперше. Ці експонати невідомі не тільки широкому загалу, а й вузькому колу науковців.

Вперше відвідувачі матимуть змогу ознайомитися з печаткою Української Держави, виготовленої за ескізом Василя Кричевського, та печаткою Державного секретарства авторства Георгія Нарбута.

В експозиції буде представлено ескіз печатки Державного секретарства з колекції Національного художнього музею та оригінальну матрицю, про існування якої не було відомо понад століття.

На особливу увагу також заслуговують інші унікальні сфрагістичні пам'ятки з колекції музею Шереметьєвих. Вперше широкому загалу представлені печатки українських гетьманів. Зокрема фундатора Козацької Держави – гетьмана Богдана Хмельницького та гетьмана Івана Скоропадського.

Важливе місце в експозиції посіли раритети Українського Музею і Бібліотеки у Стемфорді (США), яка виступила міжнародним партнером проєкту. Глядач уперше зможе цілісно ознайомитися з повним альбомом "Державні відзнаки України" визначного українського геральдика Миколи Битинського, він виготовив сімнадцять кольорових малюнків державних гербів, прапорів та печаток на замовлення Уряду УНР в екзилі у 1939 р.

Україна представлена шістьома музеями Києва, Львова та Чернігова, трьома центральними державними архівами, національною бібліотекою та дирекцією художніх виставок. Загалом же у виставковому проєкті візьмуть участь дванадцять інституцій з України та США.

Виставковий проєкт здійснюється Національним художнім музеєм України у співпраці з Музеєм Шереметьєвих та Фондом інтелектуальної співпраці "Україна - ХХІ століття". Міжнародний партнер проєкту Український Музей і Бібліотека у Стемфорді (США).

Проєкт триватиме до 24 січня 2021 року.

Зокрема, виставка поєднає офлайн- та онлайн-формати з наголосом саме на онлайн-складову. Протягом усього виставкового проєкту будуть доступні: екскурсії виставкою за попередньою реєстрацією, які проводитиме куратор проєкту, історик Юрій Савчук; стріми публічних заходів та екскурсій; спеціальні відео за матеріалами виставки, які будуть розміщені на новому YouTube каналі музею.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.