У Києві відкрили виставку про Великий герб України

У Національному художньому музеї України розпочався виставковий проєкт: «Знак Соборності. Великий герб України: від Нарбута до Якутовича».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, виставку присвячено столітній традиції Великого герба України.

 

"Експозиція виставки розташована у двох залах. Ця архітектура виставки найкраще підкреслює концепцію і власне будову цієї виставки. Вона включає два "розділи".

Одна зала присвячена історичним витокам державних емблем, які в різний час вже відігравали роль державних. Друга частина цієї експозиція – пов'язана з історією власне Великого герба України", - сказав куратор виставки, історик, фахівець з геральдики та вексилології Юрій Савчук.

За його словами, експозиція виставки сформована з близько 60-ти артефактів, третину з них представлено для публічного огляду вперше. Ці експонати невідомі не тільки широкому загалу, а й вузькому колу науковців.

Вперше відвідувачі матимуть змогу ознайомитися з печаткою Української Держави, виготовленої за ескізом Василя Кричевського, та печаткою Державного секретарства авторства Георгія Нарбута.

В експозиції буде представлено ескіз печатки Державного секретарства з колекції Національного художнього музею та оригінальну матрицю, про існування якої не було відомо понад століття.

На особливу увагу також заслуговують інші унікальні сфрагістичні пам'ятки з колекції музею Шереметьєвих. Вперше широкому загалу представлені печатки українських гетьманів. Зокрема фундатора Козацької Держави – гетьмана Богдана Хмельницького та гетьмана Івана Скоропадського.

Важливе місце в експозиції посіли раритети Українського Музею і Бібліотеки у Стемфорді (США), яка виступила міжнародним партнером проєкту. Глядач уперше зможе цілісно ознайомитися з повним альбомом "Державні відзнаки України" визначного українського геральдика Миколи Битинського, він виготовив сімнадцять кольорових малюнків державних гербів, прапорів та печаток на замовлення Уряду УНР в екзилі у 1939 р.

Україна представлена шістьома музеями Києва, Львова та Чернігова, трьома центральними державними архівами, національною бібліотекою та дирекцією художніх виставок. Загалом же у виставковому проєкті візьмуть участь дванадцять інституцій з України та США.

Виставковий проєкт здійснюється Національним художнім музеєм України у співпраці з Музеєм Шереметьєвих та Фондом інтелектуальної співпраці "Україна - ХХІ століття". Міжнародний партнер проєкту Український Музей і Бібліотека у Стемфорді (США).

Проєкт триватиме до 24 січня 2021 року.

Зокрема, виставка поєднає офлайн- та онлайн-формати з наголосом саме на онлайн-складову. Протягом усього виставкового проєкту будуть доступні: екскурсії виставкою за попередньою реєстрацією, які проводитиме куратор проєкту, історик Юрій Савчук; стріми публічних заходів та екскурсій; спеціальні відео за матеріалами виставки, які будуть розміщені на новому YouTube каналі музею.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.