Спецпроект

Музей Голодомору та МВС підписали меморандум про співпрацю

26 листопада Національний музей Голодомору і МВС підписали меморандум про співпрацю, МВС передало в музей копії кримінальних справ, що стосуються часів Голодомору, знайдені в архівах міністерства.

Про це йдеться на сайті Міністерства.

 

"Сьогодні ми в Музеї Голодомору підписали меморандум і почали процес передачі справ, що стосуються 1932-33 років, це дві справи, які ми підняли з архівів МВС, вони стосуються Херсонської області.

Одна з них з так званого "Закону про п'ять колосків", друга справа – про людоїдство. Сьогодні ми ці справи передамо для відкритого доступу в оцифрованному вигляді, і після того, як буде закінчено будівництво архіву, зможемо туди передати і оригінали всіх наших документів, які будемо окремо зберігати", - сказав міністр.

За словами Авакова, ця робота важлива як протидія антиукраїнській пропаганді.

"Чому це зараз потрібно, чому зараз ми про це говоримо, занурюємося в архіви? Тому, що пропаганда, яка розгортається проти нас, це та ж сама пропаганда, яка в той час вбивала українців, точно так же вона вбиває нас і зараз, в тому числі знищуючи нашу історичну пам'ять. Ми вважаємо правильним робити цю роботу системно і будемо працювати з музеєм з цих питань", - сказав міністр.

Аваков озвучив подробиці однієї зі справ.

"Наприклад, громадянин Херсонської області приніс в кишенях жменю зерна, його засудили на 10 років виправних робіт, з ним разом – його дружину і дітей", - розповів міністр.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.