Спецпроект

Музей Голодомору та МВС підписали меморандум про співпрацю

26 листопада Національний музей Голодомору і МВС підписали меморандум про співпрацю, МВС передало в музей копії кримінальних справ, що стосуються часів Голодомору, знайдені в архівах міністерства.

Про це йдеться на сайті Міністерства.

 

"Сьогодні ми в Музеї Голодомору підписали меморандум і почали процес передачі справ, що стосуються 1932-33 років, це дві справи, які ми підняли з архівів МВС, вони стосуються Херсонської області.

Одна з них з так званого "Закону про п'ять колосків", друга справа – про людоїдство. Сьогодні ми ці справи передамо для відкритого доступу в оцифрованному вигляді, і після того, як буде закінчено будівництво архіву, зможемо туди передати і оригінали всіх наших документів, які будемо окремо зберігати", - сказав міністр.

За словами Авакова, ця робота важлива як протидія антиукраїнській пропаганді.

"Чому це зараз потрібно, чому зараз ми про це говоримо, занурюємося в архіви? Тому, що пропаганда, яка розгортається проти нас, це та ж сама пропаганда, яка в той час вбивала українців, точно так же вона вбиває нас і зараз, в тому числі знищуючи нашу історичну пам'ять. Ми вважаємо правильним робити цю роботу системно і будемо працювати з музеєм з цих питань", - сказав міністр.

Аваков озвучив подробиці однієї зі справ.

"Наприклад, громадянин Херсонської області приніс в кишенях жменю зерна, його засудили на 10 років виправних робіт, з ним разом – його дружину і дітей", - розповів міністр.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.