Спецпроект

НКВД та Голодомор: опубліковані документи репресій за перепис населення

У 1937 році НКВД розстріляв чиновників, які за результатами перепису населення показали значні демографічні втрати України після Голодомору 1932—1933 рр. Документи про цю подію віднині доступні онлайн.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 
Світлина з архівно-кримінальної справи на Квіткіна Олімпія Арістарховича
Джерело: Архів СБУ

Цьогоріч Україна вшановує 87 річницю пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років.  Центр досліджень визвольного руху спільно архівом Служби безпеки України та Архівом національної пам'яті публікує онлайн колекцію документів про репресії щодо радянських чиновників, які проводили перепис населення у 1937 році.

Результати перепису показали значні демографічні втрати після Голодомору. Щоб якось пояснити виявлену недостачу мільйонів людей, НКВД назвав працівників державних статистичних інституцій "шкідниками", звинуватив їх у спотворенні результатів перепису та причетності до правотроцькістських організацій і, зрештою, розстріляв.

Зокрема, були репресовані:

●      Кустолян Євген Олексійович — працівник секретаріату ЦК ВКП(б), заступник голови Управління Народно-господарського обліку УРСР;

●      Вейцбліт Ілля Ісаакович — голова відділу обліку населення Управління Народно-господарського обліку УРСР;

●      Квіткін Олімпій Арістархович — голова відділу перепису населення Центрального управління Народно-господарського обліку УРСР;

●      Асаткін Олександр Миколайович — голова Управління Народно-господарського обліку УРСР, пізніше член президії Академії Наук. Директор інституту економіки.

Колекція "НКВД і перепис населення 1937 року" налічує 35 документів, котрі є доступними для завантаження та перегляду на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху: https://bit.ly/3q45mLZ.

До збірки увійшли:

●      спеціальні повідомлення і зведення УГБ НКВД про особливості проведення перепису в регіонах; 

●      анкети зі справ арештованих виконавців перепису населення;

●      протоколи допиту виконавців перепису і протоколи "очних ставок";

●      вироки про засудження до розстрілу і акти про виконання вироків.

"Справи проти виконавців перепису були абсолютно фіктивними — так хотіли приховати правду про демографічні наслідки Голодомору, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — "У пізніших, реабілітаційних, матеріалах справи, є свідчення про фізичні та моральні тортури, застосовувані до підслідних, які свідчили про різницю в кілька мільйонів між очікуваним та реальним переписом населення".


Нагадаємо
, що на сайті Електронного архіву у вільному доступі знаходяться опубліковані раніше збірки документів про Голодомор:

●      "Щоденники свідків Голодомору 1932 - 1933 років";

●      "Іноземні дипломати про Голодомор 1932 - 1933 років у документах ОГПУ";

●      "Спротив Геноциду: селянські повстання 1930-1932 рр";

●      "Репресії в час Голодомору".


Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.


Архів національної пам`яті
 (Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті) —  установа, що має сконцентрувати в собі весь масив даних за 1917-1991 роки від усіх силових органів, які ще досі зберігають документи Радянського союзу. Зокрема таких як Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, органи прокуратури та суди. Архів має приміщення в 11 тис. кв. метрів у Києві на вулиці Пухівській, 7, яке  за сталого бюджетного фінансування буде реконструйоване за два роки і зможе зберігати історичні документи.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.