АНОНС: онлайн-лекція "Бідні і вагітні у Львові кінця 19 століття"

У центрі цієї лекції — жінки-робітниці, зокрема їхня найчисельніша і найбідніша група — домашні служниці, сезонні зарібниці, перекупки, торговки, повії

Центр міської історії запрошує на онлайн-лекцію Іванки Черчович "Бідні і вагітні у Львові кінця 19 століття: досвіди виживання".

У центрі цієї лекції - жінки-робітниці, зокрема їхня найчисельніша і найбідніша група – домашні служниці, сезонні зарібниці, перекупки, торговки, повії.

Зазирнути у їхнє особисте життя дозволяють кримінальні справи, фігурантками яких були ці жінки – це чи не єдині доступні нині джерела, де звучать голоси самих жінок.

Довідатися дещо про цю категорію містянок можна почасти з приватного листування господарів домів, в яких вони працювали, з тогочасної преси та публіцистики.

То що ж ми знаємо про цю групу жінок у сенсі їхніх гендерно-обумовлених досвідів і стратегій виживання у не дуже гостинному до них міському просторі? Хто були ці жінки, чим (не)особливі були їхні історії?

Чим було для цих недавніх селянок тогочасне місто? Що можемо довідатися із судових справ не лише про гендерно-забарвлені злочини, а й про середовища, в яких їх вчиняли, дискутували, карали і виправдовували.

Подія буде проходити онлайн на платформі zoom. Щоб долучитись до обговорення необхідно зареєструватись.

Також буде доступна онлайн трансляція на Youtube.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.