Археологи звернулись до Кличка

Спілка археологів України просить не позбавляти Інститут археології зайнятих приміщень

Спілка археологів України оприлюднила звернення щодо ситуації із приміщеннями Інституту археології НАН України.

Інститут археології займає будинок по вул. Володимирська, 3, у центрі столиці.

Тут зберігаються найновіші археологічні знахідки, здійснюється їх камеральна обробка, зберігаються інструменти та прилади, необхідні для досліджень. Тут постійно проводиться навчальна робота, палеоантропологічний семінар, лекції для студентів, міжнародні наукові круглі столи та конференції, розташована археологічна експозиція та наукова бібліотека.

Один із департаментів КМДА подав до суду про виселення Інституту археології з будинку на Володимирській.

"вже тривалий час Департамент комунальної власності м. Києва робить все для того, щоб позбавити Інститут археології НАН України можливості користування зазначеними будівлями. Виставлялися фінансові умови, які Інститут не спроможний виконати, здійснювалися спроби відселення під виглядом реставрації. І ось 04.11.2020 р. Департамент комунальної власності м. Києва подав позовну заяву до Господарського суду м. Києва про виселення підрозділів Інституту археології НАН України з обох будівель" - йдеться у заяві.

 

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.