Львівщина ревіталізує 16 пам’яток культурної спадщини

У Львівській області в межах проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» для 16 місцевих пам’яток культурної спадщини напрацюють комплексні програми ревіталізації.

Про це повідомляє пресслужба ЛОДА.

 
Замок XV-XVII ст. у с. Свірж

Зазначається, що проєкт ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд.

"Як реставрувати? Чи варто відновити у первісному вигляді? Хто буде добрим господарем? Як зробити так, щоб надалі палац, костел чи храм не занепав, а навпаки – став туристичним "магнітом" для регіону та країни загалом?

Що про майбутнє пам'ятки думає громада і чи готова брати відповідальність на себе? Про все це і набагато більше йдеться у проєкті, який передбачає створення 16 "дорожніх мап" для 16 пам'яток", – написали у пресслужбі.

До проєкту увійшли такі об'єкти:

Пам'ятка археології національного значення "Городище літописного міста Звенигорода".

Замок XV-XVII ст. у с. Свірж.

Замок XVІІ ст. у с. Старе Село.

Замок-палац XVI-XVII ст. у смт Поморяни.

Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди.

Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт Підкамінь.

Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків.

Палацово-парковий комплекс "Садиба баронів Гредлів" у м. Сколе.

Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль.

Костел 1758 р. у с. Годовиця.

Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт Щирець.

Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків.

Дерев'яна церква Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї.

Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі.


Зазначається, що усі ці пам'ятки – в списку, який Львівщина запропонувала до програми "Велике будівництво". Більшість об'єктів – у державній власності та на балансі департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, але місцеві громади їх не використовують повноцінно. Деякі – частково знищені та не достатньо привабливі для туристів.

"Ми добре розуміємо, що пам'ятки архітектури потребують не лише реставраційних робіт, а, передусім, візії їх включення у культурне та економічне життя локальних громад. Потрібно створити довкола них привабливі туристичні дестинації. Інакше реставрація і гроші, які туди вкладе держава, будуть марні.

Через комплексні програми ревіталізації, ми хочемо запропонувати готову візію, яку напрацюємо разом з фахівцями різних галузей, а насамперед реставраторами та архітекторами, митцями, представниками туристичного бізнесу та місцевими громадами.

Такі "дорожні карти" для об'єктів спадщини стануть частиною стратегії громади та основою для її сталого розвитку", – пояснила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

Крім того, у межах проєкту створять промоційні 3D-поштівки, які, завдяки мобільному додатку "Кишенькова Львівщина", можна буде переглянути у форматі доповненої реальності.

Загальний бюджет проекту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" – майже два мільйони гривень, а готові візійні мапи для 16 пам'яток Львівщини мають з'явитися восени 2021 року. Наразі роботи – на початковому етапі: дослідження ситуації з обраними пам'ятками і збір та аналіз думок представників громад.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.