Лувр продав за €80 тисяч можливість бути присутнім на щорічному огляді Мони Лізи

Музей Лувр продав на аукціоні за €80 тисяч можливість бути присутнім на щорічному огляді Мони Лізи. Раніше до цього процесу не допускали відвідувачів.

Про це розповідає CNN.

 

Щороку Мону Лізу знімають зі стіни і на мить виймають скло. Картина намальована на дуже тонкій дощечці з тополі, і є загроза, що з часом вона може тріснути, тому працівники музею раз на рік перевіряють її стан. У власника лота тепер є можливість бути присутнім на цьому огляді два роки поспіль.

Лувр використає виручку від аукціону, щоб зробити музей "доступним для всіх". У планах створити Лувр-студію — це простір, присвячений художньому і культурному навчанню.

"Цей період пандемії, який вражає в першу чергу найменш захищені верстви суспільства, робить цей проєкт ще більш необхідним", — сказав гендиректор музею Жан-Люк Мартінес.

Окрім можливості бути присутнім на огляді Мони Лізи, музей продав приватну екскурсію по музею з Жан-Люком Мартінесом (€38 тисяч), нічну екскурсію по музею при світлі ліхтарів (€38 тисяч) та відвідування симфонічного концерту в одному із залів музею (€42 тисячі).


Довідково. Лувр — найбільший і найпопулярніший художній музей в світі. Щорічно його відвідує приблизно 10 мільйонів туристів. Але, як і багато установ, у цьому році йому довелося закрити свої двері для публіки на кілька місяців через пандемію.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.