Державна архівна служба оприлюднить 10 мільйонів сторінок документів

Державна архівна служба України разом з партнерами узгодила оприлюднення понад 10 мільйонів сканкопії з фондів держархівів України

На виконання Договору про співробітництво між Державною архівною службою України та Меморіальним Музеєм Голокосту, США, від 24 травня 2016 року цифрові копії з фондів державних архівів України стануть доступними в мережі Інтернет.

Укрдержархів підтримав пропозицію Меморіального Музею Голокосту, США, оприлюднити електронний ресурс, який містить понад 10 мільйонів сторінок архівних документів у цифровому форматі, пов'язаних з історією Голокосту, а також єврейських громад в Україні до, під час і після Другої світової війни, на офіційному вебсайті Меморіального Музею.

Це, результат спільної праці українських архівістів та працівників Меморіального музею за понад два десятиліття, спрямованої на збереження та оприлюднення пам'яті про трагічні сторінки історії єврейського народу.

Такий крок з обох сторін є особливо важливим сьогодні, коли через поширення пандемії, спричиненої COVID–19, рівний доступ до архівних документів користувачів забезпечується архівними установами світу в режимі онлайн.

Відповідно до домовленостей, досягнутих з Меморіальним Музеєм, посилання на цей ресурс буде доступним і на вебпорталі Укрдержархіву.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.