В Україні створять інтернет-портал про факти російської агресії

22 грудня Український інститут національної пам’яті, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Офіс Генерального прокурора, Міжнародний фонд “Відродження” та Центр дослідження безпекового середовища “Прометей” підписали Меморандум про співпрацю задля консолідації зусиль щодо збереження задокументованих фактів та пам’яті про російську агресію

Співпраця передбачатиме створення першого в Україні інтернет-порталу про ключові події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей. 

Це буде один із перших у світі цифрових інструментів такого типу із забезпечення доступу кожного до правди про війну, що також слугуватиме важливим інструментом збереження пам'яті про неї. Передбачається, що ресурс міститиме найрізноманітніші дані (українською та англійською мовами): свідчення очевидців, архівні джерела, усноісторичні джерела, інформацію ЗМІ, рішення та резолюції міжнародних організацій, фото та відеоматеріали. Ключовою вимогою до всього проєкту є достовірність, об'єктивність та базування на офіційних даних. Зокрема, в основі порталу будуть результати роботи Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора та прокуратури Автономної Республіки Крим та Севастополя, а також факти та свідчення, задокументовані неурядовими організаціями.

Інтернет-портал міститиме інформацію про ключові події з початку окупації Криму в лютому 2014 року та подальшого розв'язання Росією війни на сході України, діяльність російських військ та реакцію української влади й міжнародної спільноти, а також інформацію про конкретних осіб й основні сфери, на які вплинула окупація частини території країни за ці роки. Першим на інтернет-порталі  з'явиться тематичний модуль, присвячений окупації Криму.

До роботи над проєктом уже долучилися авторитетні українські неурядові організації, що після початку російської агресії займаються документуванням  злочинів, правопорушень та іншої важливої інформації щодо подій та наслідків збройного конфлікту на території України, надають допомогу жертвам війни. Зокрема, партнерами проєкту стали Українська Гельсінська спілка з прав людини, Кримська правозахисна група, Центр глобалістики "Стратегія ХХІ" і часопис "Чорноморська безпека", Інститут Чорноморських стратегічних досліджень, Інформаційний прес-центр, Регіональний центр прав людини, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Кримський інститут стратегічних досліджень, Об'єднання родичів політв'язнів Кремля, Союз вимушених переселенців, Центр прав людини ZMINA, КримSOS, Центр близькосхідних досліджень. Ініціатори та партнери проєкту відкриті до співпраці з іншими урядовими та неурядовими організаціями, які поділяють його мету.

 

22 грудня Меморандум про співпрацю задля реалізації проєкту підписали:

  • Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим,
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті,
  • Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора України,
  • Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження",
  • Аліна Майорова, виконавчий директор Центру дослідження безпекового середовища "Прометей".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.