Спортсмени РФ на міжнародних змаганнях замінять заборонений гімн на пісню часів Другої світової

Російські спортсмени через заборону на міжнародних змаганнях використовувати їхній національний гімн планують вмикати радянську пісню часів Другої світової війни “Катюша”.

Про це повідомляє "Еспресо" з посиланням на росЗМІ.

 

Відповідне рішення ухвалили на засіданні комісії атлетів Олімпійського комітету Росії (ОКР).

За словами олімпійської чемпіонки з фехтування на шаблях Софії Великої, "Катюша" може замінити на чемпіонатах світу і Олімпіадах гімн Росії, який заборонено використовувати через відсторонення російської збірної від міжнародних змагань на два роки.

"Що стосується музичного супроводу, шляхом більшості голосів ми зупинилися на "Катюші ". Її люблять діти. Ми запропонували її виконкому ОКР на розгляд. Були й сучасні варіанти, але, повторюся, вирішили зупинитися на "Катюші", – сказала Велика, яка очолює комісію атлетів.


Нагадуємо, що 9 грудня 2019 року Всесвітня антидопінгова агенція відсторонила Росію від усіх міжнародних змагань на чотири роки. Проте, російські спортсмени, провина у вживанні допінгу яких не була доведена, зможуть брати участь в стартах в нейтральному статусі, після проходження спеціальної процедури допуску.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.