АНОНС: апеляційний суд щодо книжки "Справа Василя Стуса"

Напередодні Дня Соборності Київський апеляційний суд розпочне розгляд скарги на рішення Дарницького районного суду столиці, який заборонив поширення книжки "Справа Василя Стуса"

21 січня о 14.00 у Київському апеляційному суді (вул. Солом'янська, 2а) відбудеться засідання щодо відомого всім рішення Дарницького суду. 

19 жовтня 2020 року Дарницький райсуд Києва частково задовольнив позов народного депутата Віктора Медведчука до видавництва "Vivat" та історика і журналіста Вахтанга Кіпіані про заборону видання і поширення книжки "Справа Василя Стуса".

Зокрема суд визнав недостовірними деякі фрази, наведені у книжці, і зобов'язав видалити їх, а також заборонити розповсюджувати надрукований наклад і подальше тиражування до усунення фраз, що несуть інформацію про Медведчука.

26 листопада Київський апеляційний суд відкрив провадження за скаргою представника Кіпіані на рішення суду першої інстанції щодо книжки "Справа Василя Стуса".

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.