Музей Голодомору провів онлайн-екскурсії для 1000 глядачів

Працівники Музею Голодомору створили відеоекскурсію, яку можна відвідати з будь-якого куточка України чи світу. Протягом 2 місяців такою можливістю скористалися більше 50 разів понад 1000 глядачів із 14 областей України, а також Йорданії та США

Формат відеоекскурсії дає змогу дізнатися про історію Голодомору, переглянути уривки відеохронік, почути свідчення очевидців, побачити унікальні предмети, яких немає в основній експозиції, та побувати у музеї онлайн.

Можливість відвідати відеоекскурсію залишиться і після карантину, адже завдяки їй до Музею можуть потрапити діти та дорослі з усієї України та з-за кордону. Також невдовзі музейники презентують і англомовну версію, аби перегляд був доступним для іноземців та діаспорян.

Відеоекскурсія розрахована на школярів від 13 років і дорослих. Вона складається з двох частин. Перша – це відеоролик-подорож Музеєм Голодомору, протягом якої можна дізнатися історію Голодомору, зрозуміти, чому Голодомор є геноцидом українців та усвідомити, чому важливо зберігати родинну й національну пам'ять. Друга частина відбувається у форматі відеоконференції через платформу Zoom. Співробітниця музею відповідає на запитання глядачів, пояснює незрозумілі моменти й надає додаткову інформацію, яка цікавить відвідувачів.

Загальна тривалість – до 45 хвилин. Відеоекскурсія доступна щодня з 10.00 до 17.00.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.