Історична драма «Мій друг Зиґмунд Фройд» виходить у прокат

В Україні 28 січня стартує прокат фільму «Мій друг Зиґмунд Фройд».

Про це повідомляє компанія-дистриб'ютор "Артхаус Трафік".

 

"В перший тиждень кінопрокату після локдауну на екрани українських кінотеатрів виходить історична драма "Мій друг Зиґмунд Фройд" з програми фестивалю "Тиждень австрійського кіно", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, сюжет розгортається в Австрії під час її окупації нацистською Німеччиною. Саме на тлі подій, які згодом обернуться великою світовою трагедією, і розпочинається історія головного героя – юнака на ім'я Франц.

Опинившись у довоєнному Відні, він зустрічає свою першу і, як йому здається, останню любов. У тонкощах бажань і спокус Францу допомагає розібратися найбільший експерт – сам Зиґмунд Фройд.

Роль головного психолога ХХ століття виконав Бруно Ганц ("Небо над Берліном", "Дім, який побудував Джек", "Бункер"). Вона стала останньою для видатного актора. Разом із ним у фільмі зіграли Симон Морзе, Емма Дрогунова та Йоханнес Кріш.

Режисер Ніколаус Лейтнер зняв стрічку за мотивами світового бестселера Роберта Зіталера "Торговець тютюном" (українській аудиторії австрійський письменник знайомий насамперед своїм романом "Ціле життя").


Як нагадали в Артхаус Трафік, фільм отримав чотири номінації на премію Австрійської кіноакадемії – за найкращі жіночу та чоловічу ролі другого плану, костюми та музику.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.