У Перемишлі вандали розтрощили памʼятну дошку українці, польці та єврейці

Дошка була встановлена 11 вересня 2020 року, але не відкрита через протидію польського Інституту національної памʼяті

Як повідомила Анна Домбровська, очільниця організації "Homo Faber", e Перемишлі вандали розбили меморіальну дошку, встановлену на честь важливих для міста жінок:

  • Вінценти Тарнавської (1854-1943), польської борчині за незалежність;
  • Олени Кульчицької (1977-1967), української художниці і графіка;
  • Гелени Дойч (1884-1982), американської психоаналітикині, польки єврейського походження.

Дошка була встановлена ​​11 вересня 2020 року на фасаді кам'яниці Ринок 26 у Перемишлі. За згодою мешканців кам'яниці та Підкарпатського воєводського реставратора пам'яток.

Але таблицю не відкрили, через протидію польського Інституту національної памʼяті, адже Кульчицька була депутатом Верховної Ради УРСР у 1951-1955 рр.

Вважалося, що включення її імені це "пропаганда комунізму".

Як пишуть ініціаторки вивішування дошки: "наскільки нам відомо і після консультацій з працівниками Музею Олени Кульчицької (з установою також консультувався філія IPN в Жешуві), членство Кульчицької в Раді не означало просування комуністичної системи. Навпаки, вона використала цю сумнівну честь, щоб могти впливати на справи політичних в'язнів, які борються проти комуністичного режиму".

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.