У Хмельницькому в костелі відкрили музей російсько-української війни

У Хмельницькому в костелі парафії Христа Царя Всесвіту відкрили музей російсько-української війни, експонати до якого привіз із Донбасу капелан Микола Лучицький

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на телерадіокомпанію Місто.

Музей складається із двох кімнат. В одній зібрали все, що принесла війна – розірвані снаряди, предмети армійського побуту, військові строї та прапори.

Друга відтворює бліндаж, де максимально передали умови, в яких армійці живуть на фронті.

"Приходячи сюди, люди можуть зрозуміти, в яких умовах є наші військові, що саме забирає їхні життя і яка ціна цього миру є для нас", – зазначив організатор музею отець Лучинський.

Зазначається, що всі експонати він привіз зі своїх капеланських поїздок, в одній з яких з'явився задум створити музей.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.