У Запоріжжі відкрили пам’ятники Іоанну Павлу II та меру минулого сторіччя

У суботу, 6 лютого, в Запоріжжі відкрили відразу два пам’ятники: Папі Іоанну Павлу II та міському голові початку минулого сторіччя Феліксу Мовчановському.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Пам'ятник меру встановили в центрі міста у сквері Пушкіна. Фелікс Мовчановський керував Олександрівськом (колишня назва Запоріжжя) у 1901-1911-му та 1916-1917 роках.

"Це дуже символічно. Ще за життя Мовчановського хотіли зробити почесним жителем нашого міста. Але він відмовився. Тоді в місті з'явилася вулиця Мовчановського. Світла пам'ять про нього жила в його справах. Ми хотіли підказати нашим батькам міста, якими справами можна прославитися на століття", - розповів на церемонії історик Валерій Стойчев.

Цього ж таки дня в Санктуарії Бога Отця Милосердного з'явився пам'ятник на честь одного з предстоятелів Римсько-католицької церкви – Іоанна Павла II.

"Відкриття цих двох пам'ятників – це спільна справа меценатів: і українців, і поляків", - зазначила голова товариства польської культури імені Іоанна Павла II Анна Макушинська.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.