У Музеї науки відкрили інтерактивну виставку до 25-річчя станції «Академік Вернадський»

У столичному Музеї науки відкрилася інтерактивна фотовиставка до 25-річчя передачі Україні британської антарктичної станції «Фарадей», що нині носить ім’я "Академік Вернадський".

У відкритті експозиції "Від "Фарадея" до "Вернадського" взяли участь представники уряду, Національного антарктичного наукового центру, полярники з майбутньої та перших українських антарктичних експедицій, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Євген Дикий із книгою "Справа Василя Стуса"

"Рівно 25 років тому на карті світу з'явилася українська антарктична станція "Академік Вернадський". Для вітчизняної науки відкрилося вікно унікальних можливостей", – сказав на відкритті виставки директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет, який також був присутній на виставці, у свою чергу, нагадав, що у 2018 році почалася модернізація станції, і він сподівається, що це оновлення допоможе продовжити ресурс її діяльності ще на 20-25 років. Він запевнив, що МОН сприятиме виділенню державних коштів на подальшу модернізацію та розвиток української антарктичної станції.

На виставці представлені 20 унікальних фото про життя і дослідження українських учених в Антарктиді, 3D-фотозону, відео про природу Антарктиди та полярні артефакти. Більшість світлин, що експонуються, надані учасниками українських експедицій.

Виставка працюватиме в Музеї науки з 6 лютого по 21 березня.


Українська антарктична станція "Академік Вернадський" до 1996 року належала Великій Британії та носила ім'я Фарадея. 6 лютого 1996 р. на станції було урочисто спущено британський прапор та натомість піднято Державний прапор України. Українську станцію назвали на честь видатного вченого, засновника вчення про біосферу та ноосферу, першого президента Академії наук України (1918 р.) Володимира Вернадського.

На о. Галіндез українські вчені ведуть дослідження, обумовлені Меморандумом про передачу станції "Фарадей" Україні. Зокрема, тривають неперервні, започатковані британцями ще в 1947 році метеоспостереження. За 25 років 25 українських експедицій досліджували в Антарктиді зміни клімату, магнітне поле Землі, "озонову діру", динаміку популяцій пінгвінів, пристосування живих організмів до екстремальних полярних умов і т.д.

На станції під час зміни експедицій може працювати до 24 осіб, а штат зимівників зазвичай становить 12 осіб. Науково-дослідний комплекс станції дозволяє здійснювати на сучасному рівні комплексний моніторинг параметрів навколишнього середовища в Антарктиці на всіх рівнях геосфер – від тектоносфери до геокосмосу.

Наразі "Академік Вернадський" – єдина українська антарктична станція.

Загалом лише 30 країн мають свої цілорічні станції в Антарктиді. Для України, окрім престижу на світовій арені, це також велике "вікно можливостей": наші науковці мають змогу долучатися до дослідження проблем планетарного масштабу.

ХХVI Українська антарктична експедиція вирушить на дослідження в березні.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.