АНОНС: науковий семінар «Джерела європейської України: розмова про історію з професором Сергієм Плохієм»

Джерела європейської України: чи наша європейська традиція реальна, чи вигадана?

Цього тижня відбудеться міждисциплінарний семінар та презентації книги Сергія Плохія "Magistra Vitae". Про це "Історичній Правді" повідомили у видавництві "Дух і літера".

 

ТЕЗИ виступу Сергія Плохія на тему:

Тяглість традицій:

- частково створюється за рахунок міфологізованої історії (ідеалізація "бабусі Австрії", наприклад);

- частково за рахунок переданої у практиках європейською традиції — вміння самоорганізації, участь у змагальних виборах і т.д.

Участь у спільних політичних та культурних процесах:

- залучення до інститутів станової демократії (Річ Посполита та держави міжвоєнної Європи);

- активна участь у процесах реформації та контрреформації;

- формування модерного українського проєкту під впливом польського та італійського проектів;

- присвоєння та адаптація європейських ідеологічних течій від комунізму до фашизму;

- участь провідних дисидентів у русі прав людини.

Фактори, які сприяли участі у європейських рухах та адаптації західних впливів на українському ґрунті:

- географія (близькість до Центральної Європи);

- формування українського проекту зразу на дві імперії, Центральноєвропейську Габсбургів та Євразійську Романових;

- боротьба за автономію та незалежність у Російській імперії, а згодом Радянському Союзі потребувала моделей, які би протистояли б моделям Санкт-Петербурга та Москви;

- український регіоналізм, викликаний у тому числі, входженням частини земель до центральноєвропейських держав створив умови демократичного розвитку.


Участь беруть:

- Сергій Плохій, український та американський історик, професор української історії в Гарвардському університеті, фахівець з історії Східної Європи;

- Тетяна Ярошенко, президент НаУКМА;

- Наталя Шліхта, завідувачка кафедри історії НаУКМА;

- Оля Гнатюк, історикиня, літературознавиця, перекладачка, професорка Варшавського університету та Києво-Могилянської академії;

- Леонід Фінберг, соціолог, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, член Виконавчої ради Українського ПЕН-клубу;

- Євген Глібовицький, український політолог, експерт із довготермінових стратегій.


Модерує семінар Костянтин Сігов, директор Центру Європейських гуманітарних досліджень НаУКМА і видавництва "Дух і літера".


Час: 11 лютого, четвер, 18.00


Трансляція буде достопною на сторінці видавництва "Дух і літера" у Facebook.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.