Поліція впіймала вандалів, які облили фарбою пам’ятник Бандері у Львові

Поліцейські затримали та провели обшуки у двох осіб, яких підозрюють в тому, що вночі 5 лютого у Львові вони облили червоною фарбою пам’ятник Степану Бандері. Ймовірно акт вандалізму зробили на замовлення.

Про це повідомив голова Львівської ОДА Максим Козицький у Фейсбуці.

 

"Слідчі Нацполіції Львівської області підозрюють двох осіб у кримінальному правопорушенні за фактом осквернення пам'ятника Степану Бандері.

За їхнім місцем проживання проведені обшуки та вилучено речові докази, які підтверджують їх вину. Також зараз проводиться розшук особи, яка може бути ймовірним замовником злочину", - написав Козицький.

Як повідомили в Нацполіції Львівської області правоохоронці викрили двох уродженців Хмельниччини, студентів одного зі львівських навчальних закладів, віком 19 та 24 роки.

"Розкриття цього цинічного злочину, вчиненого у Львові, було справою честі для усіх правоохоронців. За місцями їх проживання проведені санкціоновані обшуки із залученням спецпризначенців поліції Львівщини, під час яких були вилучені речові докази.

Слідчі вже повідомили зловмисникам про підозри, невдовзі суд обере їм запобіжні заходи", - повідомив начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Василь Віконський.

Слідчі повідомили зловмисникам про підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – обмеження волі на строк від чотирьох до п'яти років або позбавлення волі від чотирьох до семи років.


Нагадуємо, що вночі 5 лютого невідомі облили червоною фарбою пам'ятник Степану Бандері у Львові. Двох зловмисників зафіксували камери спостереження.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.