У Лисичанську вандали пошкодили пам’ятник Героям-добровольцям

Поліція Лисичанська у Луганській області розшукує вандалів, які пошкодили пам’ятник загиблим в АТО добровольцям

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на начальницю відділу комунікації поліції Луганської області Тетяна Погукай у фейсбуці.

"До поліції Лисичанська о 22:40 (13 лютого, – "Н") надійшло повідомлення про те, що невідомі пошкодили пам'ятник Героям-добровольцям, який розташований на перехресті вулиць Червона та Жовтнева. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за статтею 297 КК України", – написала Погукай.

Поліцейські разом із працівниками СБУ проводять оперативно-розшукові заходи щодо встановлення зловмисників. Усіх, хто має будь-яку інформацію щодо осіб, причетних до скоєння злочину, просять телефонувати на лінію "102".

Пам'ятник Героям-добровольцям урочисто відкрили у Лисичанську 14 жовтня 2020 року.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.