На відновлення шпиля Нотр-Даму піде до тисячі вікових дубів

Згідно з обіцянками президента Франції Еммануеля Макрона, 850-річний собор, в тому числі його 96-метровий шпиль, буде повністю відреставрований до 2024 року

Про це повідомляє  НВ з посиланням на The Guardian.

 

Шпиль — один з найскладніших для відновлення елементів архітектурної пам'ятки. Відразу після пожежі Макрон повідомив, що той буде замінений сучасним аналогом. Однак в липні 2020 року президент зазначив, що шпиль все-таки буде реставровано в точній відповідності з його "попередником" 1859 року.

Дерева, які підуть на відновлення шпиля, мають бути від 50 до 90 сантиметрів в діаметрі і від 8 до 14 метрів у висоту. Їх необхідно зрубати до кінця березня, поки сік не піднявся вгору деревом, інакше деревина буде занадто вологою. Перед тим, як нарізати їх на балки, стовбурам дадуть просохнути — на це піде до 18 місяців, зазначили в британському виданні.

"Йдеться про давню лісову спадщину — не про 20-річні дерева, а про дуже старі, включаючи насадження, з яких королі минулих днів наказували будувати кораблі, щоб забезпечити велич французького флоту. Водночас, залишаючи інші дерева рости впродовж ще тривалого часу, ми також висаджуємо нові, щоб майбутні покоління могли створювати з них власні неперевершені роботи", — сказала в коментарі Le Parisien заступниця директора Національного управління лісів Домініка де Вільбон.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.