На будинку культури на Полтавщині відновили комуністичну символіку

У Градизьку Кременчуцького району відремонтували фасад будинку культури, а на ньому розфарбували комуністичну ліпнину. Це – серп і молот червоного кольору на фоні колосків пшениці

Про це повідомляє Суспільне.медіа.

 

Фасадну частину будинку культури у Градизьку розпочали оновлювати 2017 року. Вартість робіт склала близько 35 тисяч гривень. Комуністичні символи на фасаді лишили тому, що цього хотіли місцеві, розповів голова селищної громади  Мирослав Носа. Проте, як саме опитували жителів Градизька, не розповів.

"Така думка людей. Чомусь ця ліпнина нікому не цікава була, доки ми не завершили ремонт. Якщо ми її зіб'ємо, то що там буде?", – говорить Мирослав Носа.

У Градизьку є два будинки культури. Цей використовують для дискотек, під час виборів та для секції настільного тенісу, розповів голова громади.

За словами представника Українського інституту національної пам'яті Олега Пустовгара, зображення комуністичних символів нині незаконне.

"За 6 років було достатньо часу, щоб демонтувати цю ліпнину. Є приклади і в Україні, і в області, де на місці таких символів з'являлися державні символи або символи громади. Важливо, що ці символи не просто десь, а на будинку культури", – розповів Олег Пустовгар.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.