Укрпошта 23 лютого вводить в обіг марки про українську армію

Керівник Укрпошти Ігор Смілянський вважає це тролінгом

"Укрпошта" 23 лютого вводить в обіг поштові марки "Збройні сили України. Сухопутні війська". Такий крок Укрпошти викликав критику з боку філателістів.

 

Зокрема, Андрій Іванець на своїй сторінці написав:

""Укрпошта" у день окупаційної армії хоче випустити поштові знаки на честь Української армії, яка боронить країну від окупантів.

Раніше, наскільки мені відомо, планувалося перше погашення цих марок 26 лютого. Це, до речі, День спротиву окупації Криму. Як на мене, цілком гідна дата.

Чи зрадіють захисники України такому вшануванню? Чи сприйме цю дату Міноборони, яке, ймовірно, ініціювало випуск марок на честь Сухопутних військ України? Думаю, питання риторичні.

Чому ж таку скандальну дату для першого погашення обрала "Укрпошта"

Є кілька версій:

1) Лайт версія. Це, щоб не писати ід....изм, назвемо м'яко... недалекоглядність;

2) Хард версія. Це підігрування ворогу у гібридний війні проти України;

3) Ваша версія?

Але щоб за цим рішенням не стояло ще є час на перенесення дати.

Сподіваюсь, здоровий глузд переможе і наші захисники будуть вшановані належним чином у відповідний час. Вони на це мають право..."

У коментарях очільник Укрпошти Ігор Смілянський відповів:

"Як на мене це такий а) легкий тролінг якраз тих кому здається ми підіграємо + 2) гарний привід ще раз нагадати тим, хто ще святкує, що прийшов перегорнути сторінку історії радянської армії і почати приділяти більше уваги армії української. Ось і все".

Генеральний штаб Збройних Сил України висловив рішучий протест проти обрання Укрпоштою дати 23 лютого для презентації і першого погашення поштових марок під назвою "Збройні Сили України. Сухопутні війська" та запропонував перенести цю подію на 14 березня - День українського добровольця.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.