Укрпошта 23 лютого вводить в обіг марки про українську армію

Керівник Укрпошти Ігор Смілянський вважає це тролінгом

"Укрпошта" 23 лютого вводить в обіг поштові марки "Збройні сили України. Сухопутні війська". Такий крок Укрпошти викликав критику з боку філателістів.

 

Зокрема, Андрій Іванець на своїй сторінці написав:

""Укрпошта" у день окупаційної армії хоче випустити поштові знаки на честь Української армії, яка боронить країну від окупантів.

Раніше, наскільки мені відомо, планувалося перше погашення цих марок 26 лютого. Це, до речі, День спротиву окупації Криму. Як на мене, цілком гідна дата.

Чи зрадіють захисники України такому вшануванню? Чи сприйме цю дату Міноборони, яке, ймовірно, ініціювало випуск марок на честь Сухопутних військ України? Думаю, питання риторичні.

Чому ж таку скандальну дату для першого погашення обрала "Укрпошта"

Є кілька версій:

1) Лайт версія. Це, щоб не писати ід....изм, назвемо м'яко... недалекоглядність;

2) Хард версія. Це підігрування ворогу у гібридний війні проти України;

3) Ваша версія?

Але щоб за цим рішенням не стояло ще є час на перенесення дати.

Сподіваюсь, здоровий глузд переможе і наші захисники будуть вшановані належним чином у відповідний час. Вони на це мають право..."

У коментарях очільник Укрпошти Ігор Смілянський відповів:

"Як на мене це такий а) легкий тролінг якраз тих кому здається ми підіграємо + 2) гарний привід ще раз нагадати тим, хто ще святкує, що прийшов перегорнути сторінку історії радянської армії і почати приділяти більше уваги армії української. Ось і все".

Генеральний штаб Збройних Сил України висловив рішучий протест проти обрання Укрпоштою дати 23 лютого для презентації і першого погашення поштових марок під назвою "Збройні Сили України. Сухопутні війська" та запропонував перенести цю подію на 14 березня - День українського добровольця.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.