У Львові відкрили виставку «Революція Гідності: спалахи пам’яті»

З нагоди Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні в четвер у Будинку офіцерів відкрили виставку «Революція гідності: спалахи пам’яті»

Організатор виставки — Музей Гідності у Львові. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Львівської міськради.

"Ми зробили цю виставку для того, щоб показати, наскільки різноманітною була Революція Гідності. Там були різні люди: різного соціального статусу, різних політичних поглядів, з різними талантами. Тому наша виставка має різні відділи, які відображають різні моменти революції", — наголосила керівниця Музею Гідності Андріана Дигдалович.

 

На експозиції представили особисті речі учасників Революції Гідності. Зокрема, це прапори, одяг, каски, бронежилети, бити та "коктейлі Молотова". Також тут можна побачити унікальні фотографії, які було зроблено у вирі цих подій.

Також відвідувачам показали фотографії Максима Дондюка з особистої колекції Сергія Фоменка (лідера гурту "Мандри"), київських фотографів Юрія Чефонова та Володимира Кліщевського, російського фотографа Дмитрія Серебрякова та фото з колекції учасника Революції Гідності, львів'янина Олега Трайдакала.

До експозиції долучився також Львівський історичний музей, у фондах якого зберігаються автентичні речі, зібрані на Майдані. Також на виставці є книги з колекції Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука, Будинку офіцерів та Музею Гідності. Тематика книжкової експозиції - Революція Гідності, окупація Криму та військовий конфлікт на сході України.

Виставка триватиме два місяці. За цей час відбуватимуться екскурсії для школярів (з дотриманням усіх карантинних вимог), покази документальних фільмів того періоду, а також дискусії, які допоможуть зберегти пам'ять про події Революції Гідності та подвиг українських патріотів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.