Голова Держархівслужби Хромов: «Давайте разом поповнювати національний архівний фонд»

Анатолій Хромов закликає дарувати архівам історичні документи

Голова Державної архівної служби Анатолій Хромов особисто придбав на антикварних аукціонах та передав Державному архіву Одеської області шість артефактів.

Це документи 1902-1920 років про навчання Лідії Балаш в Одеському міському дівочому училищі. Ці свідоцтва, атестати, виписки з метрик та інші історичні документи за результами перевірки ніколи не належали до архівного фонду, але за рішенням Експертно-перевірної комісії архіву беззаперечно мають бути прийняти на державне зберігання та стати частиною культурного надбання українського народу!

"Друзі, давайте разом поповнювати національний архівний фонд! Врешті, набагато приємніше дарувати артефакти для суспільної користі та загального доступу, ніж тремтіти над ними в приватних зібраннях!" - написав Анатолій Хромов на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.