У Помпеях знайшли ідеально збережену античну колісницю

Під час розкопок у давньоримському місті Помпеї археологи знайшли велику чотириколісну церемоніальну колісницю

Про це повідомляє BBC.

На думку вчених, колісницю із залізними, бронзовими та олов'яними деталями і прикрасами використовували під час свят і парадів. Вона збереглася "в ідеальному стані", йдеться в офіційній заяві.

Колісницю знайшли у дворівневому портику, з'єднаному зі стайнями біля багатої давньоримської вілли в районі Чівіте Джуліані на північ від стін стародавнього міста.

Директор парку Помпеї Массімо Осанна розповів, що колісниця призначалася для церемоній, а не для щоденного використання чи сільського господарства.

 

Він уточнив, що джерела згадують про використання колісниць жрицями і дамами, і припустив, що у ній наречені могли їхати до свого нового дому в рамках шлюбних обрядів.

"Це надзвичайно важливе відкриття для розширення наших знань про стародавній світ", - додав директор археологічного парку.

Помпеї "не перестають дивувати нас своїми знахідками і продовжать дивувати ще довгі роки, з огляду на, що 20 гектарів ще належить розкопати", сказав міністр культури Італії Даріо Франческіні.

Колісницю знайшли 7 січня, і відтоді археологи намагалися дістати її з землі. Крихкість матеріалів зробила їхнє завдання особливо складним.

Розкопки ведуть у співпраці з прокуратурою міста Торре-Аннунціата, передмістя Неаполя. Поліція охороняє зону розкопок від зловмисників, які усіма способами намагаються дістатися до античних артефактів - і навіть риють тунелі.

Помпеї були знищені в 79 році н.е. в результаті виверження вулкана Везувій. Поховане під лавою і попелом місто стало унікальним джерелом знань про мистецтво, культуру, соціальний устрій і побут давньоримської цивілізації.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.