АНОНС: Презентація видання з кулінарної дипломатії «Україна: Їжа та Історія»

Український інститут та проєкт «Їжакультура» презентують оригінальне видання з кулінарної дипломатії «Україна: Їжа та Історія» (Ukraine: Food and History).

У вівторок, 2 березня, о 15.30 в Українському медіа-центрі відбудеться презентація видання з кулінарної дипломатії "Україна: Їжа та Історія".

Це перше видання українською та англійською мовою, яке представляє розмаїття кухні України у її регіональному, національному та смаковому вимірі.

До видання увійшли не лише рецепти найбільш популярних та незвичних страв української кухні, але й історії та розповіді про культуру їжі в Україні. До створення книги долучилася команда найкращих шеф-кухарів та дослідників з гастрономічних студій.

Видання презентують:
 Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту
 Олена Брайченко, засновниця проєкту "Їжакультура", дослідниця
 Ігор Лильо, автор текстів, історик, журналіст, доцент кафедри історії середніх віків та візантиністки Львівського національного університету ім. Івана Франка
 Ярослав Артюх, шеф-кухар

 Трансляція буде доступною на сторінках Українського інституту та проєкту Їжакультура.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.