Мер Черкас виступив проти повернення історичних назв вулицям

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко накладе вето на рішення міської ради щодо перейменування восьми вулиць.

Про це він заявив на своїй сторінці у Фейсбуці, передає видання 18000.

 

Зокрема, Бондаренко заявив, що з розумінням ставиться до перейменування вулиць на честь Івана Мазепи та Василя Стуса. Натомість не розуміє, навіщо називати вулиці Сінна або Хмільник. Варто зазначити, що обидва перейменування – це повернення історичних назв вулицям.

– Я отримав тисячі дзвінків, десятки звернень. У нашому місті є багато видатних людей, я думаю, що в честь них можна було б назвати багато вулиць, – заявив мер міста.

Зокрема, він запропонував назвати вулицю на честь Олександри Шулежко, яка в роки німецької окупації врятувала від смерті і голоду 102 дітей.

– Ні, наші патріоти вважають, що краще назвати на Хмільник або Сінну, тому що Шулежко врятувала, зокрема, 25 єврейських діток, – обурився Бондаренко.

Насамкінець він анонсував накладання вето на таке рішення депутатів.

– Скажу нашим шановним депутатам, що краще поробити ці вулиці, поасфальтувати їх, а потім перейменовувати, – резюмував міський голова.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.