АНОНС: У Києві презентують порядок денний з деколонізації України

Мета заходу – започаткувати суспільний діалог, покликаний зробити деколонізацію України ключовим питанням національного порядку денного

У четвер 11 березня о 13.00 в приміщенні Національного Музею Революції Гідності (Майдан Незалежності, 2,  Будинок профспілок, другий поверх) відбудеться  презентація "Порядок денний: деколонізація".

Мета заходу – започаткувати суспільний діалог, покликаний зробити деколонізацію України ключовим питанням національного порядку денного.

 

Спікери:

Володимир В'ятрович, історик, народний депутат України, член комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики,

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека",

Ганна Гопко, голова правління мережі захисту національних інтересів АНТС,

Семен Кабакаєв, голова ГО "Безпека та взаємодія в Україні",

Юлія Кириченко, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ,

Сергій Мокренюк, голова ГО "Євромайдан-Крим", член Крайової ради українців Криму (КРУК) ,

Анастасія Розлуцька, керівниця ГО "Український світ", засновниця Безкоштовних курсів української мови та освітньої ініціативи "Є-мова",

Тарас Шамайда, співкоординатор руху "Простір свободи".

Учасники презентації оприлюднять перелік ключових завдань деколонізаційного порядку денного для України й ініціюють напрацювання інструментів розв'язання цих завдань.

Орієнтовна тривалість заходу – півтори години.

Вхід – за журналістськими посвідченнями.

Контакт: 097-9873187

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.