АНОНС: У Києві презентують порядок денний з деколонізації України

Мета заходу – започаткувати суспільний діалог, покликаний зробити деколонізацію України ключовим питанням національного порядку денного

У четвер 11 березня о 13.00 в приміщенні Національного Музею Революції Гідності (Майдан Незалежності, 2,  Будинок профспілок, другий поверх) відбудеться  презентація "Порядок денний: деколонізація".

Мета заходу – започаткувати суспільний діалог, покликаний зробити деколонізацію України ключовим питанням національного порядку денного.

 

Спікери:

Володимир В'ятрович, історик, народний депутат України, член комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики,

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека",

Ганна Гопко, голова правління мережі захисту національних інтересів АНТС,

Семен Кабакаєв, голова ГО "Безпека та взаємодія в Україні",

Юлія Кириченко, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ,

Сергій Мокренюк, голова ГО "Євромайдан-Крим", член Крайової ради українців Криму (КРУК) ,

Анастасія Розлуцька, керівниця ГО "Український світ", засновниця Безкоштовних курсів української мови та освітньої ініціативи "Є-мова",

Тарас Шамайда, співкоординатор руху "Простір свободи".

Учасники презентації оприлюднять перелік ключових завдань деколонізаційного порядку денного для України й ініціюють напрацювання інструментів розв'язання цих завдань.

Орієнтовна тривалість заходу – півтори години.

Вхід – за журналістськими посвідченнями.

Контакт: 097-9873187

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.