АНОНС: У Києві презентують порядок денний з деколонізації України

Мета заходу – започаткувати суспільний діалог, покликаний зробити деколонізацію України ключовим питанням національного порядку денного

У четвер 11 березня о 13.00 в приміщенні Національного Музею Революції Гідності (Майдан Незалежності, 2,  Будинок профспілок, другий поверх) відбудеться  презентація "Порядок денний: деколонізація".

Мета заходу – започаткувати суспільний діалог, покликаний зробити деколонізацію України ключовим питанням національного порядку денного.

 

Спікери:

Володимир В'ятрович, історик, народний депутат України, член комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики,

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека",

Ганна Гопко, голова правління мережі захисту національних інтересів АНТС,

Семен Кабакаєв, голова ГО "Безпека та взаємодія в Україні",

Юлія Кириченко, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ,

Сергій Мокренюк, голова ГО "Євромайдан-Крим", член Крайової ради українців Криму (КРУК) ,

Анастасія Розлуцька, керівниця ГО "Український світ", засновниця Безкоштовних курсів української мови та освітньої ініціативи "Є-мова",

Тарас Шамайда, співкоординатор руху "Простір свободи".

Учасники презентації оприлюднять перелік ключових завдань деколонізаційного порядку денного для України й ініціюють напрацювання інструментів розв'язання цих завдань.

Орієнтовна тривалість заходу – півтори години.

Вхід – за журналістськими посвідченнями.

Контакт: 097-9873187

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.