АНОНС: Презентація онлайн-доступу до цифрових копій журналу «Архіви України»

«Архіви України» – це науково-практичний журнал, відомий у світі, заснований Державною архівною службою України ще у 1947 році

12 березня о 14.00 в залі Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" (м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 8/16) відбудеться презентація онлайн-доступу до цифрових копій повного зібрання науково-практичного журналу "Архіви України".

Тривалість заходу: 1 година.

 

"Архіви України" – це науково-практичний Журнал, відомий в Світі, який заснований Державною архівною службою України ще у 1947 році. Журнал "Архіви України" містить дослідження актуальних питань історії, теорії і практики архівної справи в Україні та Світі, теорії і методології архівознавства.

Онлайн-доступ до цифрових копій повного зібрання Журналу "Архіви України" створить можливість долучити не тільки українського читача, а й на Світовому рівні презентувати унікальні архіви та документи.

До участі у заході запрошені:

  • Голова Державної архівної служби України – Хромов Анатолій Володимирович;
  • керівник приватного підприємства "Архівні Інформаційні Системи" – Віслобоков Кирило Асенович;
  • директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України – Папакін Георгій Володимирович;
  • завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, головний редактор науково-практичного журналу "Архіви України" – Палієнко Марина Геннадіївна;
  • директор Центрального державного електронного архіву України – Ковтанюк Юрій Славович.

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.

Акредитація журналістів до 15:00 11.03.2021 за електронною адресою: l.hemrayeva@arch.gov.ua, (044) 275-27-77.

Питання для спікерів можна надсилати до 10:00 12.03.2021 на електронну адресу: l.hemrayeva@arch.gov.ua.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.