Торік до реєстру пам’яток внесли понад п'ять тисяч об’єктів – Фоменко

У 2020 році державний реєстр нерухомих пам’яток поповнився на 5175 об’єктів.

Про це заступник міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко сказала в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

 

"У 2020 державний реєстр нерухомих пам'яток поповнено на 5175 об'єктів. Я дуже добре пам'ятаю цю цифру, бо 175 – пам'ятки, розташовані на окупованих територіях Криму, ми їх внесли від міністерства, оскільки місцевого органу охорони не існує на сьогодні",- сказала Фоменко.

За її словами, найактивніше у плані надання пам'яткам охоронних статусів працювали Херсонська, Харківська, Полтавська, Сумська та Чернівецька області.

"Загалом до Реєстру на сьогодні внесено 1167 пам'яток культурної спадщини за категорією національного значення та 14676 за категорією місцевого значення", - додала заступник міністра.


Державний реєстр нерухомих пам'яток України – банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам'ятки культурної спадщини.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.