У Чехії вийшла книга про історію України із архівів КҐБ

Працю історика Володимира В’ятровича «Історія з грифом «Секретно». Українське ХХ століття», що базується на документах з архівів КҐБ, видали чеською мовою.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

Книга чеською мовою вийшла друком у грудні 2020 року у видавництві "Academia" під назвою "Ukrajinské 20. století: Utajované dějiny". Переклад здійснений Рітою Кіндлеровою за спряння Українського інституту книги.  Книгу можна придбати у чеських книжкових крамницях. 

19 березня відбудеться онлайн обговорення книги за участі автора Володимира В'ятровича (Київ), професора Карлового університету Станіслава Туміса (Прага), модерує Радко Мокрик (Прага). 

У книзі висвітлено події української історії між 1918 та 1991 роком за допомогою 66 історій окремих людей.

"Описуючи цей один із найдраматичніших, напевно, в історії України періодів, я намагався його подати не просто як історію, як певний суцільний процес, але і як історії — історії якихось певних людей, історії окремих подій, які відбувалися в Україні протягом цього часу. Відповідно, моя історія України ХХ століття складається із 66 епізодів", — говорить Володимир В'ятрович.

"Історія з грифом "Секретно". Українське ХХ століття" в Україні сьогодні виходить у харківському видавництві "КСД" і стала бестселлером (загалом українці купили біля 70 тисяч примірників). За книгу автор отримав премію імені Василя Стуса, а тижневик "Коментарі" назвав працю бестселером листопада 2011 року.

У 2012 році "Історія з грифом "Секретно"" увійшла до десятки найпопулярніших книжок у мережі книгарень "Є". У 2013 році книга стала переможцем у категорії науково-популярні видання номінації "Минувшина" Всеукраїнського рейтингу "Книжка року", а також отримала відзнаку Національної спілки письменників, у 2014 році отримала персональну відзнаку президента Форуму видавців Олександри Коваль. 


Володимир В'ятрович — історик, кандидат історичних наук, дослідник історії українського визвольного руху. У 2008—2010 роках на посаді директора Архіву Служби безпеки України розсекретив раніше таємні архіви КҐБ та організував відкритий доступ до них. У 2010 —2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. У 2014 — 2019 роках голова Українського інституту національної пам'яті. Очолював вчену раду Центру досліджень визвольного руху — неурядової дослідницької установи (2008 — 2014). Керував науковим центром в Національному університеті "Києво–Могилянська академія" (2011 — 2015).  Член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Зараз народний депутат України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.