Розпочалися зйомки телесеріалу «Колапс: як українці зруйнували імперію зла»

Навколо розпаду Радянського Союзу існує чимало міфів та легенд. У документальному серіалі спробують розібратися — чи справді саме українці зруйнували колишню найбільшу східноєвропейську імперію

к повідомляє Суспільне, стартували зйомки нового документального серіалу "Колапс: як українці зруйнували імперію зла", який за сценарієм Суспільного мовника виробляє кінокомпанія "Ессе Продакшн Хаус". Стрічка вийде на телеекрани до 30-річчя незалежності України й розповість про розпад Радянського Союзу та роль українців у цьому процесі.

 

Автором сценарію серіалу є редактор дирекції телебачення Суспільного мовлення, письменник та історик Олександр Зінченко.

"Кілька років тому у Варшаві мене нагороджували премією за книжку "Година папуги". Усі 3,5 години церемонії нагородження переді мною сидів Станіслав Шушкевич. Він очолював Білорусь і разом із Кравчуком та Єльциним у грудні 1991 року виписав СРСР "свідоцтво про смерть" у Біловезькій Пущі.

Серед інших нагороджених я був наймолодшим, і по обличчях присутніх було ясно, що моя промова має бути дуже і дуже короткою. Моя "оскарівська промова" була дуже короткою. Я швидко подякував польською усім причетним і додав: "Користуючись із присутності тут пана президента Шушкевича, хотів би окремо подякувати саме йому: Спасибо, что розвалили СССР! Зала вибухнула сміхом.

Але Станіслав Станіславович потім підійшов і скромно сказав: "Я був на других ролях насправді. СРСР розвалили ви – українці та Кравчук!"" — розповідає Олександр Зінченко.

Олександр Зінченко зазначає, що настав час переосмислити історію руйнації та розпаду СРСР.

"Прийшов час відкрити й порівняти колись секретні документи, свідчення і спогади, перепрочитати й переосмислити цю історію. Можу точно пообіцяти, що кілька міфів буде зруйновано. Можу точно пообіцяти, що багато хто з наших глядачів уперше дізнається про деякі колись секретні факти. Можу точно пообіцяти, що деякі загальновідомі факти будуть повністю переоцінені", — додає автор і сценарист Олександр Зінченко.  

У перших зйомках взяли участь журналіст і письменник Віталій Портніков та письменниця й поетеса Оксана Забужко. Виробництвом телевізійного серіалу за сценарієм Суспільного мовника займається переможець мистецького конкурсу Суспільного кінокомпанія "Ессе Продакшн Хаус". Режисером став Сергій Лисенко, який знімав український історичний бойовик "Екс".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.