АНОНС: презентація бази даних "Похід на схід. Якою насправді була мережа ОУН в Україні у 1940-х""

Дослідники Центру досліджень визвольного руху пропрацювали сотні джерел та архівних документів, щоб створити таку базу даних. Результати досліджень нанесли на інтерактивну мапу

25 березня о 19:30 експерти презентують інтерактивну базу даних, яка відображає мережу ОУН на території України на початку 1940-х років.

Організатори проекту: Олександр Оксимець, Центр Досліджень Визвольного Руху, Texty.org.ua

Дослідники Центру досліджень визвольного руху пропрацювали сотні джерел та архівних документів, щоб створити таку базу даних.

Для східної, південної, північної та центральної України встановлено географічні точки до кожного низового осередку організації. Для західної України — рівні областей та районів.

Результати досліджень нанесли на інтерактивну мапу. До кожного обласного центру також створили інформаційну довідку.

 

Учасники презентації:

     Іван Патриляк — доктор історичних наук, професор, декан Історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, фахівець з історії українського визвольного руху

     Ігор Бігун — науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, співавтор проєкту "Інтерактивна мапа ОУН".

     Ярослав Антонюк — доктор історичних наук, співавтор проєкту "Інтерактивна мапа ОУН".

     Петро Боднар — керівник відділу дослідження дезінформації Texty.org.ua та розробник інтерактивної мапи.

     Роман Кульчинський — головний редактор Texty.org.ua

У зв'язку з карантинними обмеженнями презентація відбудеться онлайн, слідкувати за трансляцією та долучитися на Фейсбук-сторінках Центру досліджень визвольного руху та Texty.org.ua.

Отже, 25 березня о 19.30 запрошуємо всіх охочих долучатися зі своїми питаннями та заувагами в коментарях.

Автори проєкту зазначають, що ця дата-історія буде доповнюватися по мірі підготовки та знаходження нової інформації, і запрошують дослідників подавати свої доповнення на скриньку: info@upa.in.ua.

Підготовка та реалізація проєкту стала можливою завдяки підтримці Український культурний фонд. Позиція УКФ може не збігатися з думками авторів проєкту.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.