У Франції продали картину Ван Гога, яку майже ніхто не бачив

У Парижі на аукціоні за рекордну суму продали картину Вінсента Ван Гога "Вулична сцена на Монмартрі", яку майже ніхто не бачив — за неї віддали €13,09 мільйонів.

Про це повідомляє BBC.

 

В аукціонному домі Sothebyʼs заявили, що це найдорожча картина голландського митця з усіх, що коли-небудь продавалися у Франції. Раніше картину оцінювали у максимум €8 мільйонів.

Аукціон проводили з Парижа в онлайн-режимі. За картину під час торгів боролися двічі. На початку аукціону за неї пропонували навіть більше, але торги скасували через проблеми з онлайн-системою. Імені покупця не назвали.

Картина, яку Ван Гог написав у 1887 році, довго належала французькій родині.

"Цікаво те, що це картина Ван Гога, яку ніхто не бачив відтоді, як вона зійшла з його мольберта. Вона майже завжди перебувала у приватних колекціях, її бачила обмежена кількість людей", — розповів раніше експерт з робіт Ван Гога Мартін Бейлі й додав, що в минулому робили її невеликі репродукції, часто чорно-білі.

Бейлі пояснив, що картина цікава тим, що це перехідна робота між голландськими роками Ван Гога, коли він писав у темних, землистих тонах, і яскравими роботами, які він створював у Провансі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.