У Франції продали картину Ван Гога, яку майже ніхто не бачив

У Парижі на аукціоні за рекордну суму продали картину Вінсента Ван Гога "Вулична сцена на Монмартрі", яку майже ніхто не бачив — за неї віддали €13,09 мільйонів.

Про це повідомляє BBC.

 

В аукціонному домі Sothebyʼs заявили, що це найдорожча картина голландського митця з усіх, що коли-небудь продавалися у Франції. Раніше картину оцінювали у максимум €8 мільйонів.

Аукціон проводили з Парижа в онлайн-режимі. За картину під час торгів боролися двічі. На початку аукціону за неї пропонували навіть більше, але торги скасували через проблеми з онлайн-системою. Імені покупця не назвали.

Картина, яку Ван Гог написав у 1887 році, довго належала французькій родині.

"Цікаво те, що це картина Ван Гога, яку ніхто не бачив відтоді, як вона зійшла з його мольберта. Вона майже завжди перебувала у приватних колекціях, її бачила обмежена кількість людей", — розповів раніше експерт з робіт Ван Гога Мартін Бейлі й додав, що в минулому робили її невеликі репродукції, часто чорно-білі.

Бейлі пояснив, що картина цікава тим, що це перехідна робота між голландськими роками Ван Гога, коли він писав у темних, землистих тонах, і яскравими роботами, які він створював у Провансі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.