6-річний хлопчик знайшов у своєму саду корал, якому 400 мільйонів років

Шестирічний хлопчик з Британії знайшов у своєму саду скам'янілість, якій сотні мільйонів років.

Він зробив це за допомогою дитячого археологічного набору, який отримав на Різдво, повідомляє ВВС. України.

 

Сіддак Сінгх Джамат, відомий як Сід, копав у саду черв'яків, коли натрапив на незвичайний камінь.

"Я просто копав черв'яків, шукав кераміку, цеглу і натрапив на камінь, що нагадував ріг. Я подумав, що це може бути зуб, кіготь або ріг. Виявилось, що це шматок корала, який називають роговим коралом. Я був дуже схвильований і зрадів такій знахідці", - розповів школяр.

Батько Сіда Віш Сінгх зміг ідентифікувати корал за допомогою групи у Facebook, що займається скам'янілостями. За його словами, позначки на знахідці свідчать, що це, найімовірніше, корал групи Rugosa, вік якого оцінюються від 251 до 488 мільйонів років.

Сінгх сказав, що здивувався, коли його син натрапив на камінь дивної форми. За його словами, Сід знайшов роговий корал і кілька маленьких камінчиків, а наступного дня побачив застиглий шматок піску.

"Там було безліч маленьких молюсків і морських раковин, а також те що, називають морськими ліліями, які схожі на мацаки кальмарів, тому це справді доісторична річ".

Віш Сінгх каже, що тоді частина Англія була розташована на Пангеї – гігантському суперконтиненті, що дав початок сучасним. Частина його була вкрита водою.

За словами родини, їхній район зазвичай не славиться своїми скам'янілості, але в саду багато натуральної глини, де і були знайдені скам'янілості.

"Кажуть, скам'янілості можна знайти де завгодно, якщо уважно придивитися, але знайти шматок такого корала - унікальна справа".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.